Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Державне управління водозабезпеченням населених пунктів: аналіз літературно-джерельної бази

Державне управління водозабезпеченням населених пунктів: аналіз літературно-джерельної бази
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Державне управління водозабезпеченням населених пунктів: аналіз літературно-джерельної бази

Збереження системної єдності області (міста) як необхідна умова його життєдіяльності вимагає таких параметрів зовнішнього керуючого впливу з боку держави, які суворо відповідають як законам побудови і функціонування, так і законам розвитку регіональної системи, а основною метою такого впливу виступає максимізація синергічного ефекту структурних перетворень регіональної системи - підвищення упорядкованості, цілеспрямованості процесів життєдіяльності області (міста) при відносній хаотичності поведінки окремих підсистем – суб’єктів господарювання.

Різні сфери життєдіяльності суспільства, суспільної та економічної діяльності на території як об’єкти державного управління можуть виступати у вигляді системної єдності ресурсів області та його потенціалу їх ефективного використання. Підвищення ефективності і результативності державних механізмів управління регіональним розвитком можуть досягатися через оптимізацію управління ресурсним чинником загального потенціалу.

Аналіз водних ресурсів як складника життєздатності техніко-економічної системи дозволяє наділити їх вищим рівнем вагомості за критерієм їх ролі у процесі життєдіяльності області як на рівні області, так і на рівні його середовища існування. Тому створення теоретико-

8

методологічних засад державних механізмів управління життєдіяльністю області на основі регулювання діяльності підприємств, установ і організацій у сфері водокористування не може обмежуватися цілями оптимізації показників їх господарсько-економічної діяльності і області у цілому, а враховувати міжрегіональні і континентальні еколого-економічні аспекти, які збігаються з національними по позиціях:

- необхідність інституціональних та правових реформ, спрямованих на забезпечення більш ефективного надання послуг;

- децентралізація надання послуг;

- відшкодування витрат з урахуванням потреб малозабезпечених верств;

- залучення приватного сектора до надання послуг;

- раціональне використання води та ресурсів.

Аналіз сутності та об’єктивних передумов і закономірностей формування природних монополій в Україні показує, що регіональній системі водопостачання і водовідведення притаманні основні загальні ознаки інфраструктурних монополій: використання у технологічному процесі складної інженерної мережі, жорстко адаптованої до конкретної території; нерозривність і сувора послідовність процесів виробництва, передачи і споживання матеріальних носіїв послуг; неможливість для споживача відмовитися від отримування послуг на скільки-небудь тривалий час або замінити їх іншими видами послуг; неможливість компенсації недовиробництва послуг у один період за рахунок більш інтенсивного їх виробництва у інший; принципова неможливість виключення послуг з системи життєзабезпечення території; висока соціальна значущість послуг.

Сучасна практика державного регулювання діяльності природних монополій, як показує дослідження, реалізується за двома основними

 

9

сценаріями: приведення монопольної ситуації до конкурентної; жорстке регулювання органами державного управління процесів ціноутворення і якості продукції (послуг) природних монополій.

Стан водопровідно-каналізаційного господарства країн пострадянського простору несе на собі ознаки спадку командно-адміністративної системи управління підгалуззю, характерними рисами якого є неефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів; відсутність зацікавленості у підвищенні якості послуг; слабка чутливість до науково-технічних нововведень; високі норми витрат, які покриваються за рахунок тарифів; незацікавленість у визначенні реальних обсягів водоспоживання. Не менш тривожними є соціальні фактори: проблема доступності послуг водопостачання; недосконалість механізмів підтримки водоспоживання малозабезпеченими верствами населення; відсутність громадської підтримки реформування системи водопостачання і водовідведення.

Передача функцій управління підприємствами комунальної сфери органам місцевого самоуправління на тлі зменшення державних витрат, відміни дотацій і збиткового характеру діяльності підприємств водопостачання і водовідведення створило невідповідність між необхідністю здійснення органами місцевого самоврядування управлінських функцій і відсутністю теоретичної і практично відпрацьованої основи їх реалізації.

Такий стан викликаний відсутністю єдиних теоретичних підходів в Україні стосовно ролі і значення різних органів і гілок державного управління у сфері водопостачання і водовідведення регіонів, недосконалістю нормативно-правової основи, а також через відсутність розробок, що визначають найбільш оптимальні організаційні форми і методи господарювання у підгалузі.

Более старые статьи:

 

You have no rights to post comments