Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Види та обсяги валютних операцій

Види та обсяги валютних операцій
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Види та обсяги валютних операцій


На валютному ринку здійснюють валютні операції на умовах спот, форвард, своп, опціонні угоди, валютний арбітраж тощо.
Однією з найпоширеніших операцій валютного ринку є угода спот, яка реалізується на короткотерміновій основі, й відповідно на час її укладання визначається валютний курс.
Спот (англ. Spot — наявний, миттєво оплачуваний) — угода, за якої розрахунки між продавцем і покупцем валюти здійснюються не пізніше, ніж на другий робочий день після її укладання.
Такі операції виконуються банками з метою забезпечення потреб клієнтів в іноземній валюті щодо здійснення поточних платежів, а також для забезпечення необхідних «робочих» залишків на кореспондентських рахунках в іноземній валюті шляхом зменшення надлишків в одній валюті та покриття потреб в іншій. Метою угоди спот може бути також спекулятивна операція.
Другий вид валютних операцій — форвард — здійснюється на терміновій основі за наперед узгодженим курсом.
Форвард (англ. Forward — вперед) — валютні угоди, термін виконання яких перевищує два робочих дні (здебільшого 1—6 місяців).
При укладанні угоди фіксуються її термін, курс валюти та сума. Рух валюти між контрагентами відбувається після настання терміну угоди. Форвардні угоди використовуються банками для запобігання можливим збиткам від коливання, змін цін, валютних курсів. Ці операції здійснюються у формі купівлі або продажу валюти на термін забезпечення наступних надходжень чи платежів.
Складнішим різновидом форвардної угоди є угоди своп, що укладаються між банками і дають їм змогу запобігати ризику зміни курсу валюти.
Своп (англ. Swap — обмінювати) — торговельно-фінансова операція, за якої угода про купівлю (продаж) іноземної валюти супроводжується укладанням контругоди про зворотний продаж (купівлю) тієї самої валюти через певний термін на тих самих умовах.
Операція своп поєднує купівлю або продаж іноземної ішлюти на умовах угоди спот з одночасним її продажем або купівлею за курсом форвард відповідно. Вона використовується з метою здійснення комерційних угод, придбання банком необхідної валюти без валютного ризику для забезпечення міжнародних розрахунків, диверсифікації валютних резервів, забезпечення кредитування клієнта у валюті, яку він сам визначає.
На відміну від термінових операцій типу форвард та сноп, виконання яких пов'язане із конкретною датою, часто використовують вид угоди, предметом якої є право, а не зобов'язання купити або продати вказану в угоді суму валюти у визначений термін за фіксованою ціною. Такі угоди називають опціонними.
Валютний опціон (лат. Option — вільний вибір) — 1) контракт на право купити або продати протягом певного терміну за договірною ціною лот валюти; 2) опціон, що передбачає право вибору альтернативних валютних умов контракту.
Опціон надає суб'єктам валютного ринку право купівлі продажу валюти в майбутньому за курсом, зафіксованим на момент укладання угоди. Збереження за клієнтом права вибору підвищує ефективність опціонної угоди.
Операції купівлі іноземної валюти на одному іноземному ринку з одночасним її продажем на інших ринках дістали назву «валютний арбітраж».
Валютний арбітраж (франц. Arbitrage) — операції банків з використанням різниці в курсах валют на ринках різних країн (просторовий арбітраж) та зміни курсів протягом певного періоду (часовий арбітраж).
Враховуючи те, що в умовах сучасних засобів зв'язку різниця в курсах валют на ринках різних країн згладжується, просторовий арбітраж майже не використовується. Метою арбітражної операції є отримання прибутку шляхом купівлі валюти найдешевшим способом і продажу її — найдорожчим.
Здійснення будь-яких операцій на валютних ринках можливе завдяки конвертованості валюти.
Конвертованість валюти (лат. converto — повертаю, перетворюю) — можливість обміну національної валюти на іноземну і використання іноземної валюти в комерційних і фінансових угодах без будь-яких обмежень.
Обмін (купівля-продаж) однієї валюти на іншу здійснюється за певними ставками — валютним курсом.
Валютний курс. Котирування валют
Валютний (обмінний) курс — ціна грошової одиниці країни, виражена в іноземній валюті.
У банківській практиці прийняте таке позначення курсів валют: одна валюта/інша валюта. Наприклад, курс долара СІЛА до української гривні позначається USD/UAH.
У даному позначенні ліворуч ставлять базу котирування (базова валюта — що вимірюють), а праворуч — валюту котирування (котирувальна валюта — чим вимірюють).
Наприклад, курс USD/UAH = 5,3236 визначає кількість котирувальної валюти за одиницю базової валюти (у даному разі 5,3236 українських гривень за один американський долар).
Розрізняють такі обмінні курси:
1)  гнучкий (плаваючий) — встановлюється в процесі коливання попиту і пропозиції в умовах вільного ринку купівлі-продажу валюти;
2)  номінальний — розраховується як співвідношення вартості двох валют;
3) фіксований — встановлений державою;
4) реальний — відображає товарне співвідношення валют на одні й ті самі товари, виражені в різних валютах.
Валютний курс як базове співвідношення цін двох валют може встановлюватися законодавчо або визначатися в процесі їх взаємного котирування.
Котирування валют (франц. coter — розмічати, нумерувати) — встановлення валютного курсу на основі ринкових механізмів.
Кількісне значення валютного курсу розраховується (котирується), як правило, з точністю до 1/10 000, тобто визначається до 4-го знака після коми.
Котирування курсів валют буває прямим та непрямим. Пряме котирування визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної. Здебільшого валюти порівнюють з американським доларом: кількість національної валюти за один долар СІЛА (тут долар є базою котирування, а і нша валюта — котирувальною). У вигляді прямого котирування офіційно визначаються курси більшості валют світу.
Непряме (зворотне) котирування визначає кількість іноземної валюти, що виражається в одиницях національної (долар є валютою котирування, а інша валюта — базою котирування). Як правило, це менш поширений вид встановлення валютного курсу.
Так, за прямого котирування курс долара до гривні виглядатиме як USD/UAH = 5,3236, а за непрямого котирування UAH/USD = 1/5,3236 = 0,1878.
Оскільки основна частина міжнародних розрахунків здійснюється в доларах, для полегшення визначення курсів національні валюти у більшості країн валюти котируються не одна до одної, а до долара СІНА і через нього — до інших валют світу, тобто використовується крос-курс.
Крос-курс — співвідношення між двома валютами (жодна з яких не є доларом США), що визначається на підставі курсів цих валют щодо третьої, переважно долара США.
Наприклад,
1 USD = 5,3236 UAH;
1 EUR = 4,4628 UAH;
тоді 1 USD = 1,1929 EUR.
Отже, крос-курс долара до євро становить 1,1929. Котирування вважається повним, коли воно враховує курс покупця та курс продавця, за яким той, хто здійснює таке котирування купує або продає відповідну іноземну валюту.
На валютних ринках банки котирують обмінні курси з позначенням двох рівнів — bid та offer. У газетах, в пунктах обміну або на моніторі інформаційного агентства «Рейтер», практикуються такі позначення котирування курсів:
Bid       Offer USD/UAH = 5,3230   5,3242
Bid — курс купівлі. За цим курсом банк купує базову валюту, в нашому випадку USD — долари СІЛА, продає валюту котирування, тобто гривні.
Offer — курс продажу. За цим курсом банк продає базову валюту — долари, купує валюту котирування — гривні.
Наприклад, клієнт має на валютному рахунку українські гривні, але за умовами угоди повинен заплатити долари за обладнання, яке він має намір купити. Виставляючи банку платіжне доручення в доларах проти свого рахунка в гривнях, він фактично доручає здійснити йому конверсію гривень у долари, необхідні для купівлі обладнання. Банк виконує конверсію з котирування offer, купуючи у клієнта гривні (шляхом списання їх з рахунка клієнта) та продаючи йому долари (зараховуючи на рахунок клієнта і здійснюючи платіж).
У визначенні дій, які необхідно здійснити з базовою валютою за курсом bid або offer, важливе значення має те, хто кому котирує валютний курс. Як правило, комерційні банки котирують курс своїм клієнтам — компаніям, фізичним особам, але на міжбанківському ринку котирують курс один одному. Наведене вище визначення стосується банку, який котирує (називає) курс у відповідь на запит контрагента. У будь-якому випадку, незалежно від обставин, якщо банк повинен купити якусь кількість іноземної валюти в одного клієнта, а потім перепродати її іншому, то від другого клієнта йому потрібно одержати більшу суму (в національній валюті), ніж довелося заплатити першому. Тому в практичній діяльності банки змушені керуватися таким правилом обмінних курсів валют: купівля за низьким і продаж за високим курсом.
Різниця між курсами Bid і offer створює маржу, яка використовується для покриття видатків того, хто здійснює котирування, а також для отримання прибутків і певною мірою для страхування валютних ризиків. У відсотках маржа розраховується так:


Offer-Bid
--------------х 100% = Маржа.
Offer


Конкурентна боротьба між банками змушує їх скорочувати розмір маржі до 0,05%, іноді й більше, але за кризових ситуацій вона зростає у 2—3, а інколи в 10 разів.
На більшості валютних ринків використовується процедура котирування у формі фіксингів.
Фіксинг (англ. fix — зміцнювати, встановлювати) — процедура котирування, якою визначається та реєструється міжбанківський курс валют шляхом послідовного зіставлення попиту та пропозиції з кожної валюти.
За цими даними визначають курси bid і offer або середній між ними курс, які й фіксуються як офіційні.
На коливання валютних курсів впливає багато чинників, які пов'язані з попитом та пропозицією — перевищенням попиту над пропозицією та навпаки. Валютні курси коливаються постійно, реагуючи на попит і пропозицію на валютних ринках.
Наприклад, якщо попит на купівлю доларів СПІА і продаж євро перевищує урівноважуючий його попит на купів-7і ю євро і продаж доларів СПІА, то євро коштуватиме дешевше, ніж долар. (У цьому випадку йдеться про попит клієнтів, а не дилерів, оскільки коли клієнт купує, дилер продає.) Дилер (англ. dealer — торговець, агент) — співробітник банку, уповноважений здійснювати операції купівлі-продажу з іноземною валютою.
Загалом валютний ринок не може бути статичним — це суперечить його суті, тому що у такому разі валютні операції не приноситимуть прибутку. Ця обставина дуже важлива, бо спричиняє штучні коливання курсів валют, коли дилери самостійно, без будь-яких зовнішніх причин формують тиск на конкретні валюти, що, у свою чергу, «розкачує» ринок, надаючи можливість отримати прибуток на підвищенні або зниженні курсів.
Наслідки коливання валютних курсів
Основним наслідком коливання валютних курсів є ризик для експортера чи імпортера, який полягає в тому, що вартість іноземної валюти, яку вони використовують у своїх розрахунках, відрізнятиметься від тієї, на яку вони розраховували
Експортери, які виставляють іноземним покупцям рахунок-фактуру в іноземній валюті, можуть виявити, що до того часу, коли потрібно буде обміняти валюту, яку вони виручили, на вітчизняну, курс іноземної валюти знизиться, і вони отримають менше місцевих грошей, ніж планувалося. В подібній ситуації можуть опинитися й імпортери.
Припустимо, що певний імпортер уклав угоду на поставку товару і для оплати його отримав комерційний кредит. На момент оплати угоди обмінний курс валюти платежу підвищився й імпортеру доведеться витратити на купівлю іноземної валюти більше національної валюти, ніж передбачалося при укладанні торговельної угоди. За сприятливої зміни обмінного курсу відповідної валюти як імпортер, так і експортер змогли б отримати додатковий прибуток. Отже, зазнаючи експозиції валютного ризику (тобто покладаючись на випадок щодо обмінного курсу іноземної валюти), імпортери та експортери можуть мати додаткові прибутки або непередбачені збитки.
Як імпортери, так і експортери прагнуть мінімізувати свою експозицію до іноземної валюти або зовсім її уникнути. Вони хочуть точно знати, скільки їм доведеться заплатити чи отримати у своїй валюті, а не брати участі в азартній грі на змінах обмінних курсів. Є різні способи зменшення чи уникнення експозиції до іноземної валюти, які здійснюються за допомогою банків.
Як і торговці, що опинилися в експозиції до будь-якої валюти, валютного ризику зазнають і банки, якщо актив з цієї валюти перевищує пасив (чи навпаки). Ризик зазнати збитків через експозицію для банків дуже великий, оскільки вони мають справу із значними сумами грошей.
Для банків особливо важливим є контроль експозиції. Обороти можуть бути досить великими, але при цьому маржа (різниця між ціною продавця і ціною покупця) дилерів незначна, а обмінні курси можуть значно змінюватися навіть за кілька секунд. Для захисту своєї маржі від коливань курсів банки намагаються компенсувати одну угоду (скажімо, на купівлю валюти) іншою (угодою на продаж цієї валюти), яка може бути укладена через декілька секунд після першої.
Наприкінці кожного робочого дня дилери повинні прагнути збалансувати активи і пасиви з кожної валюти. Для цього необхідно домогтися узгодження купівлі й продажу, наданих і отриманих позичок з кожної валюти і таким чином зберігати свою позицію «рівноважною» (закритою, коли вимоги тотожні зобов'язанням).
Валютна позиція — співвідношення вимог і зобов'язань партнерів (контрагентів) за контрактом в іноземній валюті.
Для вирішення цього завдання між банками укладається багато вторинних угод, і деякі банки спеціалізуються на цьому вторинному бізнесі.
Проте мати закриту валютну позицію не завжди можливо та раціонально. Наприклад, якщо очікується різке падіння курсу будь-якої валюти, банку слід конвертувати її в надійнішу. При здійсненні операцій купівлі однієї валюти за іншу з'являється розбіжність вимог банку і обов'язків за цими валютами. Така валютна позиція називається відкритою. При відкритій позиції у банку виникає або ризик втрат, або можливість отримання додаткового прибутку при зміні валютних курсів.
У таких випадках банк «здобуває позицію» за будь-якою валютою:
—  «довга» позиція у валюті А означає, що банк купив зайву кількість валюти, тобто його актив перевищує пасив у цій валюті;
—  «коротка» позиція у валюті В означає, що банк продав зайву кількість валюти, тобто його пасив перевищує актив у цій валюті.
Незалежно від того, в довгій чи короткій позиції перебуває банк, він підлягає експозиції до цієї валюти і буде вимушений розраховувати на спекулятивний прибуток або збиток внаслідок змін обмінного курсу. Якщо банк зайняв таку позицію спеціально, то він спекулюватиме на зміні курсу даної валюти.
Однак, як зазначалося вище, хоча протягом робочого дня банк на короткий час може займати певну позицію щодо валюти, він, як правило, «зрівнює» її перед завершенням операцій наприкінці дня. В результаті він не матиме будь-якої експозиції до іноземної валюти і не спекулюватиме на ній.
Валютна спекуляція — купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку за сприятливої зміни обмінного курсу.
Банки відіграють головну роль на валютних ринках, оскільки вони:
— купують і продають іноземну валюту, що сприяє безперебійності розрахунків за міжнародними угодами;
—  допомагають учасникам зовнішньоекономічної діяльності уникати чи зводити до мінімуму експозицію до іноземної валюти.
Зазначені функції банків забезпечують:
1 ) ведення банківського рахунка в іноземній валюті. У випадках, коли фірми отримують прибутки і здійснюють платежі в цій валюті, доцільно мати банківський рахунок в іноземній валюті, що виключить необхідність продажу та купівлі валюти тією мірою, якою узгоджено ці надходження і платежі, й тим самим усуне експозицію;
2) надання позички в іноземній валюті. Банк може дати згоду на надання позички експортеру на певну суму в іноземній валюті. Експортер може обміняти її на вітчизняну валюту за поточним курсом (спот) і потім погасити позичку із наступних надходжень, отриманих у тій самій іноземній валюті. Експортер може уникнути своєї експозиції шляхом узгодження активів в іноземній валюті (наступні надходження від дебіторів) з пасивами в іноземній валюті (позичка);
3) укладання форвардних валютних угод. Банк дає згоду продати або купити певну кількість іноземної валюти за фіксованим обмінним курсом для поставки її в майбутньому.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить