Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Безробіття, його форми та види

Безробіття, його форми та види
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Безробіття, його форми та види


Безробіття - складне соціально-економічно та психологічне явище, при якому значна частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку б вони могли виконувати. Безробіття виникає внаслідок переваження пропозиції праці над попитом на неї, причому ця невідповідність може бути як кількісною, так і якісною. Безробітним, за методологією МОП, вважається той, хто в даний момент не має роботи, шукає її, готовий приступити до роботи протягом наступних двох тижнів і не має інших джерел доходу, крім заробітної плати в сфері оплачуваної зайнятості. За українським законодавством безробітними визнаються громадяни, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити.
Необхідно зазначити, що система обліку безробітних у нашій країні не відображає справжніх тенденцій у розвитку ринку праці, оскільки велика кількість безробітних з різних причин не реєструються у службі зайнятості.
Повну картину безробіття може дати сукупність абсолютних і відносних показників, найважливішим з яких є кількість безробітних, рівень загального та зареєстрованого безробіття. Кількість безробіття-це абсолютний показник безробіття, що вказує його розмір.
Сучасна наука використовує поняття так  званого природного рівня безробіття. Одні  науковці вважають, що ринок робочої сили неможливий без безробіття у межах 2-3% . На думку інших, безробіття навіть на низькому рівні суперечить принципам сучасного суспільства. У різних країнах рівні безробіття суттєво відрізняються, оскільки залежать від природного безробіття, фази економічного циклу, в якій перебуває країна, а   також від ефективності державної політики зайнятості. У деяких зарубіжних країнах природний  рівень безробіття становить 4-6%,у пострадянських країнах-3-5%.
Розрізняють також відкрите й приховане безробіття. Відкрите б безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане-наявність формально зайнятого населення. Щодо відкритого безробіття, то можна виділити такі основні його види: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне.
Фрикційне безробіття пов’язане з існуванням свободи вибору працівниками роду діяльності полягає у тому, що в кожний певний момент частина працівників перебуває у стані зміни роботи: одні з них добровільно змінюють місце роботи, інші шукають нову роботу через звільнення, дехто втрачає тимчасову, сезонну роботу, а окрема категорія (молодь) шукає її вперше. Частина працівників працевлаштовується, частина продовжує шукати роботу. У  цей час інші, покидають роботу з вказаних вище причин, і так без кінця. В умовах ринкової економіки фрикційне безробіття існує завжди і свідчить про неповоротність ринку праці у приведенні до відповідності чисельності працівників і кількості робочих місць. Цей вид безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, бо ініціатива звільнення у цьому випадку іде від працівників. Багато з них переходить на вище оплачувану та змістовнішу роботу, що підвищує їхній добробут і збільшує користь для суспільства.
Структурне  безробіття – це перевищення пропозиції над попитом на працю працівників певного фаху і кваліфікації за наявності значної кількості вакансій з інших фахів у даному регіоні або надлишок робочої сили певного фаху та кваліфікації в одних регіонах країни при незадоволеному попиті на неї в інших. Виникнення структурного безробіття пов’язане зі структурними зрушеннями в економіці, закриттям застарілих підприємств і виробництв, скороченням випуску продукції у разі переорієнтації виробництва, закриття шкідливих підприємств. Основною причиною структурного безробіття є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними, воно є тривалим і має, як правило, хронічний характер. Для вирішення проблем структурного  безробіття необхідно розвивати систему перепідготовки працівників, оперативно орієнтувати професійну підготовку працівників на майбутні потреби ринку праці, сприяти професійній і територіальній мобільності робочої сили.
Циклічне безробіття пов’язане з коливанням ділової активності (економічним циклом ). Воно виникає тоді, коли падіння сукупного попиту на товари та послуги призводить до зменшення виробництва й викликає скорочення сукупного попиту на працю. На  відміну від фрикційного і структурного, циклічне безробіття набагато складніше тому, що викликане фактичною відсутністю вільних робочих місць при значній кількості безробітних. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду виробництва і мінімуму-під час піднесення. У  періоди економічних  криз рівень циклічного безробіття нерідко  перевищує 10%, що перетворює його на складну соціально-економічну проблему, яка може спричинити посилення соціальної напруги в суспільстві. Для зменшення негативних наслідків циклічного безробіття уряд має проводити макроекономічну політику, спрямовану на підвищення сукупного попиту. Вона може втілюватися шляхом збільшення державних витрат, зменшення податків, надання податкових пільг для фірм, які створюють тимчасові робочі місця, прийняття і виконання спеціальних програм забезпечення зайнятості населення, які фінансуються державою.
Сезонне безробіття подібне до циклічного у тому, що його також породжують коливання у попиті на працю. Але у даному випадку ці коливання викликані сезонним характером виробництва, наприклад, сільськогосподарські роботи, будівництво, цукрове виробництво та ін. На цих роботах інтенсивне навантаження у сезон змінюється простоями в міжсезонний період. Стосовно ж працівників, їх   то масово приймають на роботу, то масово звільняють. Це безробіття простіше тим, що воно легко прогнозується і працівники, як правило, до нього готові.
За останні роки однією з найважливіших проблем зайнятості в Україні стало приховане безробіття. Воно характерне для ситуації економічної кризи і зумовлене неповним завантаженням потужностей підприємств, зменшенням обсягів виробництва, наданням працівникам неоплачуваних відпусток, неповною зайнятістю протягом робочого тижня. Кількісно приховане  безробіття означає чисельність працівників, які стали непотрібними, але продовжують формально вважатися зайнятими. Згідно  з розрахунками в народному господарстві прихованим безробіттям охоплено 16-20% зайнятих працівників. Упродовж 1998 р., лише за даними офіційної статистики, в Україні майже кожен шостий працівник працював у режимі скороченого робочого часу, а у відпустках з ініціативи адміністрації без збереження заробітної плати побувало в середньому 22% від загальної чисельності працівників.
Головна «ціна» безробіття – не випущена  продукція, безповоротно втрачене потенційне виробництво товарів і послуг. Аналіз економічних показників дає можливість оцінити втрати від неповного використання ресурсів праці внаслідок безробіття.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить