Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы МЕНЕДЖМЕНТ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

МЕНЕДЖМЕНТ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

МЕНЕДЖМЕНТ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ


Серед процесів, які визначають особливості розвитку сучасного світу, провідним є процес інтернаціоналізації господарського життя. Його суть полягає в тому, що національні економічні системи можуть ефективно розвиватися лише за умови їх міжнародної взаємодії та переплетіння.
Серед основних причин, які стимулюють розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, слід виділити такі: нерівномірність економічного розвитку різних країн світу; відмінності в людських ресурсах; нерівномірність розміщення фінансових ресурсів; характер політичних відносин; різний рівень науково-технічного розвитку; специфіка географічного положення, природних і кліматичних умов.
Формування ринкової економічної системи в Україні потребує її інтегрування до світового економічного простору. Це можливо тільки за умов створення високоефективного механізму функціонування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, належної підготовки фахівців у даній галузі.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю – це системний вплив на відповідні структури та колективи людей з метою підвищення їх життєдіяльності і досягнення бажаного наслідку у міжнародному бізнесу.
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності у країнах з ринковою економікою набув логічного оформлення відносно недавно. Дослідження у цій сфері знань, їх викладення у школах та центрах підготовки фахівців Японії, США, Німеччини, Англії, Франції та інших країн підвищують результативність роботи як окремих структур, так і в цілому світового господарства.
Підготовка інтелектуальних і професійних кадрів із зовнішньоекономічної діяльності була сформована у колишньому СРСР. Проте така діяльність не була пов’язана з реальним ринком та дією законів товарно-грошових відносин із-за державної монополії на зовнішню торгівлю.
Ситуація кардинально змінилася у кінці ХХ століття. З набуттям незалежності в Україні розвивається зовнішньоекономічна діяльність на засадах міжнародного бізнесу. Це було обумовлено такими обставинами:
•    переходом до відкритої для міжнародного бізнесу економіки;
•    потребою України у входженні в міжнародну економічну співдружність;
•    використанням переваг у зовнішній торгівлі та їх реалізацією;
•    адаптацією специфічного національного стилю, організації та поведінки для досягнення бажаних результатів власними та іноземними фірмами.
Мною обрана тема даної дипломної роботи в зв’язку с необхідністю розкриття проблем управління імпортно-експортною діяльністю як складовою частиною зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах вступу України у світове економічне співтовариство.

Вихід підприємства на зовнішній ринок, де панує жорстка міжнародна конкуренція, можливий лише за умови використання сучасних методів управління, насамперед маркетингу на вмілого знання основ ЗЕД та основ міжнародного права та державного митного регулювання.
Зовнішньоекономічна діяльність пов’язана із проведенням різними господарськими суб’єктами ділових операцій на закордонних ринках. У законі України „Про зовнішньоекономічну діяльність” (ст. 1), прийнятому 16 квітня 1991 р., зазначено: „Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарської діяльності заснована на взаємовідносинах як на території України, так і за її межами”. Тому очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність включає два види ділових операцій: операції українських суб’єктів господарювання за межами України та закордонних господарських суб’єктів із різних країн в Україні.
Отже ми визначили у першому розділі, що основними видами зовнішньоекономічних операцій є такі як експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; науково-виробнича кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами; кредитні та розрахункові операції між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності; проведення виставок, проведення аукціонів, торгів, конференцій та інших подібних заходів; спільна підприємницька діяльність; патентна діяльність; товарообмінні (бартерні) операції; та інші.
Ми визначили, що експорт – це продаж товарів (робіт, послуг) українськими суб'єктами ЗЕД іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивозом або без вивозу цих товарів (робіт, послуг) за митну територію України, включаючи реекспорт.
У той же час імпорт – це придбання українськими суб'єктами ЗЕД в іноземних суб'єктів господарювання товарів або робіт чи послуг із ввозом чи без ввозу таких товарів (робіт, послуг) на територію України, включаючи покупку товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами.
Для виходу фірми на зовнішній ринок потрібно:
-    визначити місію та стратегічні цілі фірми;
-    провести аналіз зовнішніх можливостей та загроз, внутрішніх сильних та слабких сторін фірми;
-    визначити конкурентне середовище та основі цього виробити стратегію маркетингу та поведінки фірми на зовнішньому ринку;
-    розробити та реалізувати стратегію імпорту/експорту для фірми в цілому та особливо для відділу ЗЕД;
-    розробити систему контролю та оцінки результатів реалізації цієї стратегії, системи зворотного зв’язку із споживачами.
На досліджуваному підприємстві „Побут” ми на основі аналізу техніко-економічних показників та внутрішньої структури ми з’ясували наступні проблеми:
-    конфлікти між підрозділами, особливо між підрозділами імпорту та продаж, що пов’язано із різносторонністю задач, поставлених менеджерам цих відділів;
-    великі строки постачання електронних компонентів, що погано віддзеркалюється на репутації підприємства на ринку постачальників;
-    як наслідок, дуже завелика ціна електронних компонентів серед інших, представлених на ринку;
-    збільшення товарно-матеріальних запасів при одночасному зменшенні коштів, що може свідчити про погіршення продажів та завантаження складів, у зв'язку із чим підприємство змушене пропонувати клієнтам товари в кредит;
-    падіння оборотності та рентабельності всіх показників;
-    як наслідок цього зменшення грошової маси, необхідної для діяльності підприємства, та падіння усіх фінансових показників.
Шляхами зменшення величини та ціни товарно-матеріальних запасів можливо запропонувати:
1.    Продаж неліквідів по закупівельним цінам. Для цього розташувати у журналах, які видає видавничий дім „Радіоаматор”, а також на сайті www.sea.com.ua інформацію про акцію;
2.    Більш наукове планування потреби у запасах. Для цього використовувати метод АВС-аналізу та планування потреби;
3.    Більш активний пошук нових сфер застосування неліквідів та пошук нових клієнтів. Для цього залучити відділ технічної підтримки та відділ продажу;
4.    Більш оптимальний підбір та комплектація замовлень, більш тісна співпраця із клієнтами та постачальниками.
5.    Спільна робота із клієнтами та постачальниками над проектами постачання. Мета участі у проектах – одержання ціни, нижчої, ніж серед представлених на ринку, а також планомірне, розписане по декадам постачання певної партії. Слід цього – чергова партія постачання надходить на склад підприємства перед тим, як попередня вже продана. Слід цього звеличується ліквідність та оборотність товарно-матеріальних запасів та наявність грошових коштів на рахунку підприємства;
6.    Сумісна робота усіх підрозділів над процесом аналізу, планування, реалізації, мотивації усіх учасників та контролю імпортної стратегії.
Дуже важливим елементом управління експортно-імпортними операціями на підприємстві „Побут” є процес управління персоналом, тому що саме ефективність любих процесів залежить у вмотивованості їх учасників.
Ефективне управління персоналом включає процеси планування та відбору персоналу відділу ЗЕД, оцінку та атестацію, мотивацію та службовий зріст.
Комплекс усіх вищезазначених заходів приведе до ефективності управління імпортними операціями на підприємстві „Побут”.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить