Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Основні ідеї методу класифікації

Основні ідеї методу класифікації
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні ідеї методу класифікації

Для розв'язання поставленої вище задачі були розроблені методи, що ґрунтуються на ідеях.
1. Структуризація проблеми. Щоб передати знання комп'ютеру, потрібна спільна мова, яка характеризує конкретну предметну область. Зручною є мова ознак (або характеристик), які описують об'єкт дослідження. Як же визначити перелік ознак, які адекватно представляють стан об'єкта дослідження? З цією метою розробляють людино-машинні процедури для конкретної області дослідження.
При такому підході людино-машинні процедури структуризації можуть бути представлені таким чином. Комп'ютер ставить питання експерту, запрошуючи його класифікувати об'єкт дослідження і назвати одну за одною ознаки, які використовуються при класифікації і їх можливі значення для кожного класу рішень.
Результатом цього етапу є сукупність ознак, необхідна для повної класифікації об'єктів певного типу, всі можливі значення цих ознак, а також перелік класів.
2. Класифікація станів об'єкту дослідження (або пред'явлення експерту описів об'єктів у звичному для нього виді). Наведені вище характерні особливості експертних знань дають змогу вважати адекватним способом отримання інформації від експерта, при якому експерт вирішує звичну для себе задачу. Для проблем класифікації з явними ознаками такою задачею є аналіз опису об'єктів дослідження, даного як сукупність значень діагностичних ознак. Цей аналіз звичний для експерта. Можна сподіватися, що за такого аналізу повністю виявлятися його знання.
3. Гіпотеза  про характерність  (або  розповсюдження  рішень експерта на інші стани (об'єкти) за допомогою відношення домінування за характерністю).  При  отриманні   інформації від  експерта активно використовується гіпотеза про різні характерності знань діагностичної ознаки  по відношенню до кожного з класів. Тобто, припускається, що експерт може впорядкувати всі значення кожної діагностичної ознаки за їх характерностями для кожного з класів рішень і що це впорядкування не залежить від значень інших ознак.
Використання гіпотези про характерність дає змогу суттєво зменшити кількість запитань до експерта, необхідних для побудови повної класифікації.
Однак можуть бути випадки, коли розповсюдження за характерністю некоректне. Такі випадки виникають при залежності діагностичних ознак. Тому застосування гіпотези про характерність повинне супроводжуватися її перевіркою.
4. Перевірка інформації експерта і гіпотези характерності. Як зазначалося, експертів, що не помиляються, не буває. Тому інформацію експерта   потрібно    перевіряти, базуючись на використанні домінування за характерністю.   Аналітичні  оцінки  показують,   що  в середньому близько 25 % відповідей експертів перевіряються, що дає змогу вважати побудовану базу  знань несуперечливою  і такою,  що надійно відображає експертні знання.
5. Ефективна стратегія опитування експерта (або визначення послідовності станів для пред'явлення експерту в процесі класифікації).
Класифікація станів об'єкта дослідження дає змогу безпосередньо класифікувати ряд станів (або зменшити невизначеність). Це дає змогу побудувати повну класифікацію, тобто розв'язати поставлену задачу, пред'явивши   експерту   порівняно   невелику   кількість    станів.    Для реалізації такої можливості необхідно знайти стратегію вибору чергового стану для пред'явлення експерту.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить