Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Система показників для кількісної та якісної оцінки прибутковості діяльності підприємства

Система показників для кількісної та якісної оцінки прибутковості діяльності підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Система показників для кількісної та якісної оцінки прибутковості діяльності підприємства


В процесі аналізу господарської діяльності використовуються наступні показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.
Балансовий прибуток містить у собі фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, доходи і витрати від позареалізаційних операцій.
Чистий прибуток - прибуток, що залишається у підприємства, обчислюється як різниця між балансовим прибутком і величиною сплачених у бюджет податків з прибутку.
Пільгований прибуток - частина балансового прибутку, що не підлягає оподатковуванню за чинним законодавством.
Оподатковуваний прибуток - прибуток, що підлягає оподатковуванню по встановлених ставках [27, с. 214].
До показників оцінки прибутковості господарської діяльності відносяться найбільш узагальнені і важливі показники оцінки прибутковості (рентабельності) господарської діяльності підприємства. У загальному випадку показники рентабельності підприємства являють собою відношення прибутку до тих або інших засобів (майна) підприємства, що приймають участь у одержанні прибутку. Тому найбільш важливими для порівняльної оцінки є показники рентабельності, обчислені по відношенню чистого прибутку до всього майна або до величини власних засобів підприємства.
1. Загальна рентабельність підприємства - балансовий прибуток на 1 грн. активів.
2. Чистий прибуток на 1 грн. обсягу реалізації.
3. Віддача всіх активів - виторг від реалізації на 1 грн. активів.
4. Коефіцієнт покриття - оборотні кошти на 1 грн. термінових зобов'язань.
5. Рентабельність власного капіталу - чистий прибуток на 1 грн. власного капіталу (засобів).
6. Прибуток від фінансово-господарської діяльності на 1 грн. обсягу реалізації.
7. Оборотність оборотних фондів - виторг від реалізації продукції на 1 грн. оборотних коштів.
8. Індекс постійного активу - основні фонди та інші позаобігові активи до засобів.
9. Загальна рентабельність виробничих фондів - балансовий прибуток до середньої величини основних виробничих фондів і оборотних коштів у товарно-матеріальних цінностях.
10. Балансовий прибуток на 1 грн. обсягу реалізації.
11. Оборотність запасів - виторг від реалізації продукції на 1 грн. запасів.
12. Коефіцієнт автономії - власні засоби на 1 грн. підсумку балансу.
13. Оборотність дебіторської заборгованості - виторг від реалізації продукції на 1 грн. дебіторської заборгованості.
14. Забезпеченість запасів власними оборотними коштами - власні оборотні кошти на 1 грн. запасів.
15. Оборотність найбільш ліквідних активів - виторг від реалізації на 1 грн. найбільш ліквідних активів.
16. Віддача власного капіталу виторг від реалізації на 1 грн. власного капіталу [27, с. 289].
Розглянемо деякі з цих та інші показники кількісної та якісної оцінки прибутковості діяльності підприємства.
Показники прибутковості (рентабельності) дозволяють дати оцінку ефективності використання менеджментом підприємства його активів. Ефективність роботи менеджменту визначається співвідношенням чистого прибутку, обумовленої різними способами, із сумою активів, використаних для одержання цього прибутку. Дана група показників формується в залежності від фокуса дослідження ефективності. Експерта можуть цікавити ефективність використання оборотних коштів, основних активів, власного капіталу і т.д. Виходячи з їхніх цілей аналізу, формуються компоненти показника: величина прибутку (чистий, операційний, прибуток до виплати податку) і величина активу або капіталу, що породжують цей прибуток. Надалі  щоб уникнути термінологічного непорозуміння будемо вважати терміни "рентабельність" і "прибутковість" синонімами. Слід зазначити, що в даному контексті ці показники мають сенс англійського слова "return on ...", що буквально означає "віддача від ...", наприклад, "віддача від використання оборотних коштів". У нашому варіанті це буде звучати як "прибутковість оборотних коштів". Саме з цього показника почнемо аналіз показників рентабельності.
Рентабельність оборотного капіталу ілюструє здатність компанії діставати прибуток від здійснення основної діяльності, тобто своїх звичайних господарських операцій. Прибуток від основної діяльності виключає елементи прибутку від продажу активів або володіння корпоративними правами інших підприємств. Оскільки оборотні кошти підприємства - це та частина активів, що безпосередньо і практично щодня використовуються в процесі діяльності підприємства, при оцінці ефективності їхнього використання доцільно зіставити операційний прибуток із середнім значенням оборотних коштів за період. У цьому випадку ми виключаємо з розгляду фінансові витрати і податок на прибуток, що є прерогативою всієї комплексної (а не тільки операційної) діяльності підприємства.
Даний показник сполучається з показником оборотності оборотних активів, рівним відношенню виторгу до середньої величини оборотних коштів за період часу і показником прибутковості продажів, що у даному випадку заснований на відношенні величини операційного прибутку (тобто прибутку до виплати відсотків і податку на прибуток, що не включає прибуток від не основної діяльності).
Рентабельність активів оцінюється шляхом зіставлення чистого прибутку з загальною сумою активів по балансі. Цей показник є одним з найбільш важливих для характеристики рентабельності підприємства. Для його позначення використовується спеціальна англомовна абревіатура ROA від англійської назви "Return on Assets".

Пояснимо походження чисельника цієї формули. Справа в тім, що при формуванні активів використовуються два фінансових джерела - позиковий і джерело власних засобів. По існуючому законодавству процентні платежі за використання позиковими засобами включаються в число валових витрат, у той час як доход прямих інвесторів виплачується з прибутку у вигляді дивідендів або залишається на підприємстві, будучи реінвестований у додаткові активи. У той же час, при формуванні активів ми не розрізняємо, яка гривня прийшла у складі позикових засобів, а яка - була внесена власником підприємства в момент покупки акцій. Суть показника рентабельності складається в характеристиці того, наскільки ефективно була використана кожна притягнута гривня. З цієї причини ми повинні виключити з розгляду доходи, що є винагородою власникам капіталу, як власного, так і позикового. Але винагороду власникам позикового капіталу вже було враховано при розрахунку чистого прибутку. Тому ми повинні виключити з чистого прибутку величину процентних платежів, виплачених до податку на прибуток. Цим і розуміється поява додаткового члена в чисельнику формули для визначення рентабельності активів [13, с. 166].
Як і в попередньому випадку, рентабельність активів зв'язана з прибутковістю продажів і оборотністю активів. При цьому розрахунок прибутковості продажів заснований на чистому прибутку в сполученні з ефектом виключення процентних платежів.
Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання тільки власних джерел фінансування підприємства. Даний показник має загальноприйняту абревіатуру ROE від англійського вираження Return on Equіty.

Тут ми не виключаємо з розгляду процентні платежі, тому що при оцінці ефективності використання власного капіталу враховується в тому числі ефективність того, наскільки менеджмент підприємства здатний ефективно для його власників залучати і використовувати позикові кошти.
Важливою характеристикою ефективності діяльності підприємства є зіставлення характеристик рентабельності його активів і власного капіталу. Про що говорить дане зіставлення? Залучаючи позиковий капітал, менеджмент компанії підвищує ефективність використання власних засобів власників компанії. Це, природно, є наслідком а) ефекту податкової економії позикового капіталу (віднесення процентних платежів на собівартість продукції), б) відносно низкою ціни (процентної ставки) позикових засобів. І якщо перший фактор є об'єктивним і є присутнім завжди, то другий залежить від майстерності фінансового директора або менеджера компанії при його роботі з потенційними джерелами позикових фінансових ресурсів.
Описаний ефект зветься "ефектом фінансового важеля". Ефект фінансового важеля має місце тільки в тому випадку, коли компанія залучає позикові фінансові ресурси. Цей ефект є позитивним, тобто відбиває інтереси власників компанії, якщо рентабельність власного капіталу вище рентабельності активів. У противному випадку цей ефект є негативним, і це є наслідком високої ціни позикових фінансових ресурсів, що притягнуті компанією [63, с. 112].
Рентабельність використовуваного капіталу (або рентабельність чистих активів) розраховується шляхом зіставлення чистого прибутку підприємства, скоректованої на величину процентних платежів по довгострокових заборгованостях, із середньою величиною капіталу компанії протягом  року. Зміст цього показника складається в аналізі ефективності використання капіталу компанії. Під капіталом тут розуміється зазначена в балансі сума власного капіталу і довгострокових зобов'язань.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить